До замовклих належать:
- розстріляні, про акт убивства яких нема певних відомостей;
- заслані, що з них частина померла на засланні, покінчила самогубством, а хтось міг і повернутися з заслання;
- ті, що в умовах сталінського терору перестали писати.
Із списків укладених Богданом Кравцівим, Петро Голубенко вибрав лише тих, чиї дати народження йому вдалося встановити:
- Марат Андрущенко (1910),
- Зіновій Біленко (1909),
- Сава Божко (1901),
- Іван Бойко (1908),
- Марко Вороний (1904),
- Василь Вражливий (1903),
- Петро Голота (1902),
- Дмитро Гордієнко (1901),
- Олесь Громів (1902),
- Петро Грубник (1908),
- Юхим Зоря (1902),
- Федір Кириченко (1908),
- Іван Ковтун (1906),
- Гаїна Коваленко (1905),
- Степан Ковганюк (1902),
- Грицько Коляда (1904),
- Анатоль Крижаний (1905),
- Володимир Кузьмич (1904),
- Василь Нефелін (1907),
- Веніамін Різниченко (1901),
- Сергій Роговик (1905),
- Омелян Розумієнко (1905),
- Олександр Рохович (1908),
- Маргарита Сенгалевич (1901),
- Василь Сокіл (1905),
- Яків Солодченко (1902),
- Кіндрат Сторчак (1906),
- Дмитро Тась (Могилянський) (1901),
- Василь Худяк (1903).